Гейченко Катерина Іванівна
доцент, завідувач кафедри мовної підготовки
Під час навчання закріплюються знання, удосконалюються мовні, мовленнєві та комунікативні навички та вміння, розширюється обсяг лексики художньої літератури, відпрацьовуються навички та вміння роботи з художніми текстами. У резуьтаті роботи над вивченням курсу відбувається знайомство з художніми текстами, розширюється обсяг загальновживаної лексики, навчання навичкам аналізу художнього тексту, що дозволяє визначати його тему і ідею, давати характеристику літературних героїв, висловлювати особистісну оцінку їх вчинків. Усі матеріали курсу автентичні та відібрані відповідно до комунікативних потреб іноземних студентів-медиків в умовах навчання мови за фахом.
до знань: – лексичні одиниці для вираження емоційної оцінки твору; – як визначити тему й ідею художнього твору; – засоби для аргументації власної думки; – соціально-культурну і повсякденну лексику; – слова в їх прямих і непрямих значеннях, службові засоби, що зв'язують частини висловлювання; слова, які виконують функції: слів-організаторів літературної думки, слів-конкретизаторів, слів-домінант, слів-конекторів; – способи лексико-граматичного перефразування і логіко-смислової компресії; – засоби художньої виразності (синоніми, антоніми, омоніми, фразеологізми); до умінь: – аудіювання: а) розуміти монологічне повідомлення літературного характеру; б) розуміти діалоги літературного характеру за змістом тексту. – мова: а) складати повідомлення-роздум з проблемних питань художнього тексту; б) висловлювати емоційну оцінку художнього твору; підтримувати дискусію з проблемних питань теми. – читання: а) читати тексти літературного характеру із задовільним рівнем розуміння б) збільшувати активний словниковий запас за допомогою читання текстів літературного характеру; в) переглядати довгі тексти, щоб знайти потрібну інформацію. – лист: а) фіксувати інформацію, отриману під час читання тексту; б) складати письмове повідомлення із запропонованих тем; – граматика: а) володіти простими і складними граматичними конструкціями текстів художньої і соціально-культурної сфери; б) узгоджувати схиляються частини мови в роді, числі, відмінку, мати уявлення про видових парах дієслів і їх вживанні; в) застосовувати прийменниково-відмінкові управління для побудови висловлювань; – лексика: володіти широким діапазоном лексики в соціально-культурній та повсякденній сферах.
доцент, завідувач кафедри мовної підготовки
Викладач кафедри мовної підготовки
Викладач кафедри мовної підготовки